The Beatles: «Антологія»
Підлога : "Мненравился клуб "Кэверн". Там було тісно, але здорово".
Джон : "Эпстайн служив в музичному магазині і не міг не зауважувати, як багато рокерів і стиляг грають голосну музику, який так захоплюється молодь. І він думав: "Коштує спробувати себе в цьому бізнесі". Йому це подобалося. Подобалося, і всі отут. Він захотів стати нашим менеджером, він сказав нам, що думає, це йому під силу, а ми, за відсутністю кращого, відповіли: "Добре, спробуйте" (75).
Поки не з'явився Эпстайн, ми лише мріяли. Ми поняття не мали про тім, чим займаємося. Поява на паперу договору про виступі додало нашому існуванню новий статус" (67).
Ніл Аспиналл : "Це зробило на нас враження. Раніше, коли хазяї клубів запрошували нас на найближчі чотири вечора, -скажемо, по вівторкам, -Пит або Підлога записували це в щоденник або ще куди-небудь. Нас запрошували, але дозволяли діяти по своєму розсуду, як нам вздумается. А коли з'явився Брайан, першим справою він домігся подвоєння плати в "Кэверн" -наша зарплата піднялася с семи фонтов десяти шилінгів до п'ятнадцяти фунтів".
Підлога : "Якість виступів покращилося, і, хоча плата лише небагато виросла, все-таки нам стали платити більше. Тепер ми грали в клубах класом вище. Ми до цих пор давали роки-концерти, але пристойні гроші одержували тільки за шоу в дусі кабаре. Я умів грати "Till There Was You" ("Поки не з'явилася ти") або "A Taste Of Honey" -речі, більше підходящі для кабаре, а Джон співав "Over The Rainbow" ("За веселкою") і "Ain't She Sweet". Ці речі входили в альбом Джина Винсента, а ми і не підозрювали, що "Rainbow" -річ Джуди Гарленд, ми думали, що її написав сам Джин Винсент, і були тільки раді грати її. В результаті це сослужилонам службу".
Ніл Аспиналл : "Брайан учив нас поводженню на сцені. Ми стали стежити за тим, як ми одягаємося, ми стали кланятися глядачам після, кожного номера, ми обрізали що стирчать кінці гітарних струн. В ті, часи гітарні струни коштували недешево, тому, коли вони рвалися, їх знімали, зв'язували вузликом і натягали знову. Всі ці хвости, що звисали, з кінця грифа, виглядали неохайно, тому Брайан порадив: "Обріжте їх, приведіть гітари в порядок
-це сподобається широкої публіці". Спочатку ці ради викликали протест. Що стосується струн, рада Брайана означав, по істоті, що треба знімати струну цілком і заміняти її нової, а це віднімало багато часу. І уклони... Джон кланявся, але знехотя. Він розмахував руками, завжди гострив спеціально для нас. Ми розуміли, чому він це робить, сміялися, але, думаю, до глядачів зміст що відбувається не доходив".
Джон : "Брайан Эпстайн повторював: "Послухайте мене: якщо ви і справді хочете потрапити в більші клуби, вам прийде змінитися -перестати жувати на сцені, перестати сваритися і курити..." (75)
Він не намагався підправити наш імідж -він говорив, що ми виглядаємо не так, як треба, що нас ніколи не пустять в пристойне місце. Ми одягалися так, як нам подобалося -і на сцені, і поза її (67). Він пояснив, що джинси -це не занадто оригінально, що нам випливало би носити звичайні штани, але він не вимагав від нас негайно почати одягатися консервативно. Він дозволив нам зберегти своюиндивидуальность (75).
Ми уважали Брайана експертом, тому що в його був магазин. Усякому, в кого є магазин, живеться непогано. І машина, і великий будинок. Наплювати, кому всі це належить - самому людині або його батькові: мыдумали, що це майно Брайана (72).
В нас з'явився вибір: домогтися чого-небудь або як і раніше є курку на сцені. Ми с повагою віднесли до поглядам Эпстайна, перестали жувати на сцені булочки с сиром і пончики с варенням, ми стали приділяти набагато більше уваги тому, що ми робимо, намагалися з всіх сил і розумніли" (75).
Джордж : "Брайан витратив безліч часу, щоб зрушити нас с мертвої крапки. Він вірив внас с самого початку". Джон : "Він бував усюди, всім лестив і всіх зачаровував, особливо газетярів -всі вони були високого мненияо ньому (72). Спроби зробити рекламу були азартної грою. Ми увивалися навколо хазяїв місцевих
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209] [210] [211] [212] [213] [214] [215] [216] [217] [218] [219] [220] [221] [222] [223] [224] [225] [226] [227] [228] [229] [230] [231] [232] [233] [234] [235] [236] [237] [238] [239] [240] [241] [242] [243] [244] [245] [246] [247] [248] [249] [250] [251] [252] [253] [254] [255] [256] [257] [258] [259] [260] [261] [262] [263] [264] [265] [266] [267] [268] [269] [270] [271] [272] [273] [274] [275] [276] [277] [278] [279] [280] [281] [282] [283] [284] [285] [286] [287] [288] [289] [290] [291] [292] [293] [294] [295] [296] [297] [298] [299] [300] [301] [302] [303] [304] [305] [306] [307] [308] [309] [310] [311] [312] [313] [314] [315] [316] [317] [318] [319] [320] [321] [322] [323] [324] [325] [326] [327] [328] [329] [330] [331] [332] [333] [334] [335] [336] [337] [338] [339] [340] [341] [342] [343] [344] [345] [346] [347] [348] [349] [350] [351]